Перейти до основного вмісту

Навчання, психологічна підтримка та робота з дітьми: як кар’єрний хаб у Жовтих Водах допомагає вийти на ринок праці

Втрата стабільної роботи бухгалтера чи закриття власного ательє через дорогу оренду — не вирок, а поштовх знайти себе у новій сфері. Розповідаємо, як Yellow Career Hub у Жовтих Водах створює середовище для вразливих категорій населення, де навчання цифрових навичок поєднується зі спортом та турботою про менших.У чому проблема? “Моя професія перестала бути потрібною”Повномасштабна війна змінила…


Втрата стабільної роботи бухгалтера чи закриття власного ательє через дорогу оренду — не вирок, а поштовх знайти себе у новій сфері. Розповідаємо, як Yellow Career Hub у Жовтих Водах створює середовище для вразливих категорій населення, де навчання цифрових навичок поєднується зі спортом та турботою про менших.

У чому проблема?

“Моя професія перестала бути потрібною”

Повномасштабна війна змінила структуру ринку праці всієї Дніпропетровської області, спровокувавши гострий дефіцит кадрів у традиційно “чоловічих” сферах та стрімку тінізацію зайнятості. Про це йдеться у дослідженні благодійного фонду Social Economy Ukraine. 

Як зазначає керівник благодійного фогду Петро Дарморіс, у цих умовах інтеграція вразливих груп населення на ринок праці стає стратегічним питанням виживання як для регіону, так і для держави загалом. Адже коли люди отримують можливість працювати чи відкрити власну справу, вони долають залежність від соціальних виплат і починають наповнювати податками бюджети своїх громад.

Жовтоводська громада на Дніпропетровщині — приклад поєднання як загальних тенденцій щодо працевлаштування по області, так і локальних обмежень. Місто, яке налічує понад 41,5 тисячі мешканців та прийняло майже 6,7 тисячі ВПО, проходить через процес деіндустріалізації. Історично Жовті Води були монофункціональним містом, де ринок праці обертався навколо містоутворювального гіганта — ДП “Східний гірничозбагачувальний комбінат”. Критичне скорочення діяльності цього та інших великих підприємств призвело до масової втрати робочих місць.

Місцевий малий бізнес також стагнує через низьку купівельну спроможність населення — гроші вимиваються у сусідні міста.

Одними з найбільш ізольованих на цьому ринку праці виявилися жінки. Офіційні вакансії в місті й надалі відкриваються переважно для чоловіків, тоді як жінкам залишається вихід у мікропідприємництво. Переважно це б’юті-сфера чи точкові побутові послуги. Водночас жінки стикаються з інфраструктурними викликами, наприклад, з нестабільною роботою дитячих садків. Це блокує для матерів можливість класичної повної зайнятості.

Ці системні болі громади мають цілком конкретні людські обличчя. Так, 33-річна Ольга Хоменко з Жовтих Вод виховує 5-річного сина. За фахом вона менеджерка з міжнародного туризму, але жінка каже: через ковід та війну її професія втратила актуальність. Так Ольга замислилиася про повну перекваліфікацію. Вона наголошує, що, маючи малу дитину, мусить більше часу проводити вдома, тож потребує сучасної онлайн-професії, яка б дозволила поєднувати роботу й догляд за дитиною.

А 51-річна Наталя Романова — жителька Жовтих Вод, яка все життя займається пошиттям та ремонтом одягу. Вона багато років працювала як ФОП та мала власне ательє, але два роки тому була змушена його закрити, не витримавши цін на оренду приміщення. Тепер Наталя працює вдома.

36-річна Лілія Левченко все життя живе у Жовтих Водах. За фахом — бухгалтерка. Вона довгий час працювала на одному з місцевих підприємств, але воно почало скорочувати штати та зупинило частину виробництва. “Я опинилась у ситуації, коли професія, якою я займалась понад десять років, просто перестала бути потрібною в тому обсязі, що раніше”, — розповідає жінка. — “Я почувалася так, ніби ринок праці рухається вперед, а я застрягла десь у 2015 році. До того ж поєднувати пошук нової професії з побутом і дітьми — це окремий виклик: далеко не всі курси адаптовані під графік жінки з родиною”.

Яке рішення?

Те, що працює на місці


Саме у відповідь на ці виклики ГО “Виходь грати!” створила у Жовтих Водах Yellow Career Hub. Ця ініціатива втілюється в межах масштабної програми REYOIN під координаторством регіонального оператора на Дніпропетровщині — благодійного фонду Social Economy Ukraine. Фінансується програма урядом Німеччини, а впроваджує її в Україні товариство GIZ.

Проєкт став результатом ретельного конкурсного відбору. Як згадує директор Social Economy Ukraine Петро Дарморіс, організатори отримали понад 30 проєктних заявок, з яких відібрали лише чотири найкращі рішення для трьох громад Дніпропетровщини. За його словами, при виборі переможців оцінювали не лише якість самої заявки, а й те, наскільки рішення відповідає реальним потребам людей, чи має воно потенціал до сталого розвитку після завершення фінансування, чи передбачає партнерство між владою, бізнесом та ГО. А ще до уваги брали інноваційність проєктів — тобто новий підхід до розв’язання старих проблем.

“Cьогодні дедалі важливішим стає, аби рішення створювалося навколо бар’єрів до зайнятості, а не навколо статусу людини. Бо однакові труднощі можуть мати і ветерани, і внутрішньо переміщені особи, і молоді люди без досвіду роботи, і жінки, які змінюють професію. Тому ми бачимо перспективу у створенні більш інклюзивних моделей і форматів підтримки, які відкриті для всіх, хто потребує допомоги в інтеграції на ринок праці”, — пояснює Петро Дарморіс.

Окрім всього, REYOIN допоміг громадам Дніпропетровщини здійснити важливий перехід — вони перестали бути пасивними отримувачами допомоги, а стали повноправними авторами власних рішень, до яких долучені місцева влада, громадськість та бізнес. 

Ставка на дистанційну зайнятість

Голова “Виходь грати!” Максим Міхальков підкреслює, що у Жовтих Водах в умовах вкрай обмеженого ринку праці саме перекваліфікація, розвиток цифрових навичок, підтримка самозайнятості та фокус на онлайн-роботі є особливо важливими. Це дозволяє не прив’язувати професійні можливості мешканців лише до кількох місцевих роботодавців і виводити людей на ширший ринок.

“Саме тому модель хабу тут оптимальна. В одному місці людина може пройти профорієнтацію, опанувати цифрові інструменти, підготуватися до дистанційної роботи, отримати кар’єрну, юридичну і психологічну підтримку, знайти грантові можливості для власної справи та отримати супровід до конкретного результату”, — каже Максим Міхальков.

Водночас Yellow Career Hub побудований так, щоб не дублювати класичні державні чи комунальні структури. Навпаки, хаб доповнює їх там, де існують прогалини: 

  • надає психосоціальну підтримку, 
  • навчає актуальних цифрових навичок для віддаленої роботи, 
  • пропонує індивідуальний супровід та відкриває можливості для підприємництва й залучення грантів.

Відтак хаб співпрацює з місцевою владою, Центром зайнятості, соціальними та іншими комунальними службами, щоб зрозуміти запити громади та допомогти їх закрити. Партнерство з громадою — це також про постійний зворотний зв’язок, наголошує голова “Виходь грати!”. Хаб, за його словами, має адаптувати свої програми під реальні зміни в громаді, а не працювати за раз і назавжди визначеною моделлю.

Як це працює? 

Єдине вікно

 
Yellow Career Hub функціонує за принципом єдиного вікна. Мета такого формату — усунути розпорошеність послуг, коли людина змушена самостійно розбиратися з бюрократією та блукати між різними установами в пошуках порад, юридичної допомоги чи списку вакансій.

Коли людина звертається до хабу, їй пропонують п’ять основних напрямів послуг, розповідає Максим Міхальков:

  1. Кар’єрні, психологічні та юридичні консультації. 
  2. Навчальні програми з цифрових навичок і перекваліфікації.
  3. Підтримку підприємництва та пошук грантового фінансування. 
  4. Індивідуальний кейс-менеджмент.
  5. Безпечний простір для дітей із психосоціальними та спортивними активностями. 


“Найбільш затребувані напрями наразі — це кар’єрні й психологічні консультації, навчання цифрових навичок і дистанційної роботи, а також підтримка в пошуку грантів для започаткування власної справи”, — розповідає голова “Виходь грати!”.

Важливо, що хаб надає послуги послідовно. Наприклад, від первинної консультації бенефіціари переходять до навчання, психологічної чи юридичної підтримки, роботи над працевлаштуванням або власною справою. 

Як пояснює Максим Міхальков, тут надають послуги як очно, так і онлайн — на вибір людей. А через спортивні сесії, бізнес-клуб і спільні заходи поступово формується спільнота: люди приходять із різними запитами, але бачать, що вони не одні у своїх труднощах, знайомляться, діляться досвідом і часто продовжують спілкування вже поза окремою консультацією чи навчальним модулем.    

Лілія Левченко, яка пройшла курс “ReSkill: менеджер з продажів онлайн” у хабі, розповідає про свій досвід:

“Це були і теоретичні заняття, і практичні завдання, робота з реальними кейсами. Я також скористалась консультацією психолога, бо після кількох місяців непевності був досить сильний рівень тривожності й невпевненості у власних силах — чи зможу я взагалі в 36 років почати щось нове? Ця підтримка дуже допомогла впорядкувати думки і повірити в себе. Дитячий простір теж рятував — не раз доводилось брати сина на заняття”.

Схожим досвідом ділиться й Ольга Хоменко, яка теж проходила курс з продажів онлайн, щоб працювати з дому й поєднувати роботу з вихованням сина. Жінка каже, що не планувала займатися із психологом, але хаб дав таку можливість, і зараз вона за неї вдячна, як і за те, що хаб був дружній до дітей: “Безпечним простором користувалась кожного разу, бо, знову ж, немає де залишити дитину, тож син був поруч у хабі”.

Максим Міхальков наголошує, що для багатьох сімей саме можливість поєднати навчання, консультації чи пошук роботи з безпечними активностями для дітей знімає реальний бар’єр до участі. А ще тут приділяють особливу увагу спортивним активностям.

“Ми перенесли в Yellow Career Hub той самий принцип, з якого починали роботу з дітьми: спорт як інструмент відновлення впевненості, комунікації та включення в спільноту (ГО “Виходь грати!” починала свою роботу на Київщині з емоційної реабілітації дітей через спорт, — ред.). У програмах для дорослих спортивні та командні активності інтегровані в саме навчання. Вони допомагають знизити напругу, легше включитися в групову роботу, розвивати командність, лідерство, самодисципліну та впевненість у собі”, — пояснює голова організації.


А це точно працює?

“Я знаю, що стоїть за кожною дією”


За час роботи пілотної фази проєкту послугами, консультаціями та навчальними програмами Yellow Career Hub у Жовтих Водах уже скористалися понад 200 людей. За цифрами статистики — живі люди та їхні історії. Так, наприклад, Лілія Левченко, здобувши нові знання, змогла одразу застосувати їх на практиці:

“Мене взяли директ-менеджеркою в інтернет-магазин одягу. Тепер я веду переписки з клієнтами, обробляю замовлення, консультую щодо товару — і роблю це впевнено, бо знаю, що стоїть за кожною дією”.

А для Ольги Хоменко хаб дав поштовх до перекваліфікації та опанування онлайн-професії. Жінка каже, що вже розглядає інші курси, які допоможуть їй працювати з дому, виховуючи сина.

Для людей з подібним досвідом жінки радять не чекати слушного моменту, не будувати очікувань, а просто зробити перший крок.

“Мені теж було страшно, здавалося, що пізно вчитися чогось нового. Але перший крок — це просто прийти й запитати, подивитися, які є можливості. Хаб не вимагає, щоб ти вже щось вміла, — там вчать з нуля”, — каже Лілія.

Пілотна фаза ініціативи REYOIN на Дніпропетровщині триває до кінця серпня 2026 року. Проте команда “Виходь грати!” сповідує принцип безперервності: заходячи в місто, організація не припиняє діяльність зі зміною грантових періодів. Максим Міхальков каже, що “Виходь грати!” планує продовжити роботу Yellow Career Hub і після серпня 2026 року, адаптуючи послуги під актуальні потреби Жовтих Вод. Водночас команда хабу планує поглиблювати співпрацю з міською радою та комунальними структурами й поступово інтегрувати окремі практики хабу в місцеві соціальні та економічні ініціативи.  

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Муніципальні інновації для інтеграції на ринку праці», який імплементується БО БФ “Social Economy Ukraine” за дорученням Уряду Німеччини в межах проєкту «REYOIN — Сприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Думки та позиції, висловлені в цьому матеріалі, належать його учасникам і не обов’язково відображають позицію Федерального уряду Німеччини та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Федеральний уряд Німеччини та GIZ Україна не несуть відповідальності за зміст висловлених думок і позицій.