Автор
Як перетворити ідею власної справи на конкретний план дій і знайти професійні можливості в новій громаді? У Кривому Розі запустили проєкт “Міст можливостей”, який пропонує вразливим групам індивідуальний супровід — від визначення професійного напряму до практичних кроків і адаптації. Про те, як це працює на практиці, розповідає “Рубрика”.
У чому полягає виклик?
“Найскладніше було зрозуміти, як рухатися далі”
Дніпропетровщина працює в умовах безпосередньої близькості до зони бойових дій, що суттєво впливає на регіональний ринок праці. Ці зміни особливо відчутні у великих промислових громадах, зокрема у Кривому Розі — індустріальному центрі зі специфічною географію та протяжність понад 120 кілометрів.
Як показує дослідження благодійного фонду Social Economy Ukraine, яке проводилося за дорученням Уряду Німеччини, у місті зберігається значний кадровий попит: на місцевому ринку постійно відкриті тисячі вакансій, водночас мобілізація та міграційні процеси ускладнюють їх заповнення. При цьому доступ до частини можливостей обмежують вимоги до характеру роботи, змінні графіки та специфічна географія Кривого Рогу. Значні відстані між районами часто стають одним із факторів, що визначають вибір місця роботи.
Суміжний виклик — внутрішнє переміщення: Кривий Ріг прийняв понад 88,6 тисячі внутрішньо переміщених осіб (станом на грудень 2025 року). Для людей, які приїхали у нове місто, пропоновані на ринку зарплати у 10–15 тисяч гривень не здатні покрити навіть оренду житла й комунальні послуги.
Водночас доступ до зайнятості визначається не тільки наявністю вакансій. Як зазначає співзасновник та директор Social Economy Ukraine Петро Дарморіс, дослідження виявило психосоціальні бар’єри: хронічну тривогу після переїзду, апатію, страх перед змінами та недовіру до інституцій.
“Сьогодні є багато інструментів для пошуку роботи, але сама їх наявність ще не означає, що людина ними скористається. Особливо це помітно серед внутрішньо переміщених людей. Коли ти не знаєш, де житимеш за кілька місяців, складно планувати працевлаштування чи професійний розвиток. До цього додаються попередній негативний досвід і невпевненість у власних силах. Тому поряд із вакансіями та навчанням потрібен супровід, який допоможе людині зрозуміти, який наступний крок вона може зробити”, — каже Петро Дарморіс.
Наявність самих лише інструментів чи списків вакансій не працює, якщо людина не має внутрішнього ресурсу зробити перший крок.
Прикладом побудови життя на новому місці ділиться Світлана Осіння. Світлана — мати трьох дітей, юристка за фахом, яка до війни працювала в херсонській дирекції АТ “Укрпошта” та не мала жодного підприємницького досвіду. Після окупації рідного міста їй довелося адаптуватися до нового середовища та шукати новий професійний шлях в Кривому Розі.
“Як і багато інших переселенців, я зіткнулася з необхідністю не лише облаштувати своє життя на новому місці, а й знайти нові професійні можливості та визначити подальший напрям розвитку. Найскладніше було зрозуміти, як рухатися далі. Я мала юридичну освіту та професійний досвід, але поступово зрозуміла, що хочу змінити напрям своєї діяльності та більше працювати з людьми”, — каже Світлана.
Зрештою Світлана відкрила власну справу, а наступним етапом стало опанування практичних аспектів підприємництва — веденням звітності, вивченням правил та обов’язків підприємця.
Це досвід відображає ширший контекст регіону: дослідження показує, що складність адміністративних і податкових процедур залишається одним із бар’єрів для започаткування та формалізації власної справи.
Фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
Яке рішення?
“Міст можливостей”
Зробити шлях до працевлаштування більш зрозумілим і доступним допомагає проєкт “Міст можливостей”, який у Кривому Розі реалізовує ГО “Справжня надія”.
Ініціатива реалізується як один з 11 пілотних проєктів програми REYOIN — “Сприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні”, що фінансується Урядом Німеччини та впроваджується GIZ.
На Дніпропетровщині регіональним оператором та імплементатором REYOIN є благодійний фонд Social Economy Ukraine, який спільно з громадами провів фокус-групові дослідження та допоміг локальним ініціативам вирости у життєздатні рішення. Кожному пілоту надали до 1 млн грн фінансування та менторський супровід.
Петро Дарморіс пояснює, що при відборі проєктів для фінансування команда Social Economy Ukraine свідомо шукала ідеї, які не зводять працевлаштування до пошуку вакансій, а пропонують комплексну роботу з людиною: “Для нас було важливо підтримати різні підходи й подивитися, як вони працюватимуть у конкретних громадах. Тому кожен із чотирьох проєктів має свою модель, але в кожному є робота не лише з професійними навичками чи пошуком роботи, а й із психологічними викликами. Це була одна з принципових речей, на які ми дивилися під час відбору”.
Кожен із підтриманих проєктів має свої особливості. Унікальність рішення криворізької команди з проєктом “Міст можливостей”. Основою ініціативи стала менторська модель, що поєднує індивідуальний супровід із соціальною послугою супроводу при працевлаштуванні. Раніше в Криворізькій громаді таку послугу не надавала жодна організація, каже менторка-експертка “Мосту можливостей”, координаторка Центру життєстійкості Криворізької громади Аліна Кіракосян.
Фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
ГО “Справжня надія” внесла послугу менторського супроводу при працевлаштуванні вразливих категорій населення до класифікатора соціальних послуг та офіційно увійшла до реєстру надавачів. Такий підхід створює основу для того, щоб послуга продовжувала працювати після завершення грантового фінансування та стала частиною системи соціальних послуг громади.
“Громадські організації часто першими бачать нові потреби людей і можуть швидко випробувати підходи до роботи з ними. Якщо практика показує результат, важливо, щоб вона не завершувалася разом із проєктом, а могла стати частиною системи соціальних послуг громади”, ― пояснює Аліна Кіракосян. В основі “Мосту можливостей” лежить філософія людоцентричності — супровід вибудовується навколо індивідуального запиту та потреб людини, а не за стандартним сценарієм. Особливу увагу проєкт приділяє тим, хто може стикатися з додатковими бар’єрами на ринку праці: жінкам 45+, внутрішньо переміщеним людям, ветеранам і ветеранкам, людям з інвалідністю.
До того ж, взаємодія всередині команди проєкту будується у стилі “family style”. Аліна Кіракосян підкреслює, що це не про стирання професійних меж, а про атмосферу довіри, коли “можемо підхопити колегу, обговорити складний кейс, попросити про допомогу і знаємо, що нас підтримають”.
Як це працює?
Індивідуальний супровід та рішення
“Міст можливостей” діє як гнучка екосистема індивідуального супроводу. Тут шукача роботи супроводжують від першого дзвінка, допомагають адаптуватися на новому робочому місці та, а за потреби залишаються поруч навіть після успішного працевлаштування.
Після звернення до проєкту учасника супроводжує індивідуальний ментор, який допомагає визначити його потреби, професійні цілі та можливі бар’єри. За потреби до супроводу долучаються профільні фахівці. Серед основних напрямків допомоги проєкту:
- психологічна допомога, подолання внутрішніх бар’єрів при працевлаштуванні;
- юридична підтримка, допомога у відкритті власної справи;
- професійне орієнтування та перекваліфікація — наприклад, допомога в отриманні державних ваучерів на навчання.
“Для нас менторство — це не одна консультація, а супровід людини протягом усього шляху до працевлаштування. Ми разом визначаємо, куди людина хоче рухатися, і супроводжуємо її на цьому шляху. Допомагаємо з навчанням, пошуком роботи, залучаємо потрібних фахівців. І коли людина телефонує: «Мене запросили на співбесіду. Що мені говорити?» — ми все ще поруч”, — пояснює менторка-експертка “Мосту можливостей” Аліна Кіракосян.
В основі менторського підходу — людина, її досвід, потреби та професійні цілі, а не статус чи категорія — “ВПО”, “45+” тощо. Саме тому менторський супровід потребує достатньо часу для кожного учасника: важливо розуміти його індивідуальний маршрут, відстежувати прогрес і підтримувати регулярний контакт.
Фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
Попит на менторський супровід у Кривому Розі виявився більшим, ніж очікувала команда. За словами Аліни Кіракосян, уже зараз зрозуміло, що для подальшої роботи громаді знадобиться більше фахівців, які зможуть надавати таку послугу.
Важливою умовою роботи моделі є міжінституційна співпраця з центром зайнятості, Департаментом соціальної політики та міською владою. За словами заступниці директора Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості Віти Лобанової, партнери мають добре розуміти можливості та компетенції одне одного — це допомагає уникати дублювання функцій і залучати до роботи саме тих фахівців, які мають необхідну експертизу.
Пілотна фаза “Мосту можливостей” тривала з червня до кінця серпня 2026 року, однак модель передбачає продовження роботи й після завершення пілоту. Послугу планують надавати далі на базі муніципального Центру життєстійкості Криворізької громади. Оскільки ГО “Справжня надія” вже має досвід надання комплексної соціальної послуги життєстійкості, фахівці організації та Центру спільно продовжать підтримувати та супроводжувати бенефіціарів на шляху професійного розвитку.
“Центр життєстійкості може стати постійною точкою входу, де людина отримуватиме комплексну підтримку, а наша громадська організація продовжуватиме менторський, експертний та партнерський супровід”, — каже Аліна Кіракосян.
Фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
А це точно працює?
Більше, ніж цифри
“Міст можливостей” у Кривому Розі за доволі короткий термін показав, що індивідуальне менторство здатне долати бар’єри ринку праці. Попри те, що пілотна фаза проєкту стартувала лише на початку літа 2026 року, послугами проєкту скористалася понад сотня людей:
- Станом на 17 серпня 2026 року проєкт залучив 225 унікальних бенефіціарів, які отримали індивідуальну підтримку.
- Станом на цю ж дату 8 учасників успішно працевлаштувалися, а 6 — обрали шлях самозайнятості й офіційно зареєстрували ФОП.
“Але за цими цифрами стоять ще десятки інших процесів. Люди проходять навчання, підвищують кваліфікацію, готуються до співбесід, отримують допомогу зі складанням резюме, шукають вакансії, співпрацюють із Центром зайнятості, визначаються з новим професійним напрямом”, — пояснює Аліна Кіракосян.
Команда ГО “Справжня надія” не збавляє обертів і ставить перед собою довгострокову мету — за допомогою індивідуальних консультацій, групових тренінгів та виїзних зустрічей допомогти понад 750 мешканцям громади.
Експертка проєкту наголошує, що за великими цифрами важливо не втратити людину. Тому у команді дивляться не лише на фінальну цифру “працевлаштовано”, а й на те, наскільки людина просунулася у своєму індивідуальному маршруті.
Фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
До прикладу, Світлана Осіння, яка переїхала до Кривого Рогу з Херсона, дізналася про проєкт від знайомих. До проєкту жінку привів саме формат підтримки: замість разової консультації чи добірки вакансій тут пропонують супровід до моменту працевлаштування. Разом із ментором Світлана опрацювала бізнес-ідею, визначила практичні кроки для її реалізації та підготувалася до запуску власної справи.
Тепер, озираючись на цей досвід, Світлана говорить передусім про те, як важливо не боятися починати спочатку: “Я хотіла б порадити іншим не боятися змін і вірити у власні сили. Навіть якщо здається, що все потрібно починати спочатку, це не кінець, а початок нового шляху”.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Муніципальні інновації для інтеграції на ринку праці”, який імплементується БО БФ “Social Economy Ukraine” за дорученням Уряду Німеччини в межах проєкту “REYOIN — Сприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні”, що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Думки та позиції, висловлені в цьому матеріалі, належать його учасникам і не обов’язково відображають позицію Федерального уряду Німеччини та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Федеральний уряд Німеччини та GIZ Україна не несуть відповідальності за зміст висловлених думок і позицій.