Хтось починає життя з нуля в новій громаді після вимушеного переїзду, хтось шукає роботу після служби, ще хтось вирішив повернутися додому після довгого перебування за кордоном — усіх цих людей об’єднує один запит: як реалізувати себе та знайти роботу. У невеликих громадах це питання стоїть особливо гостро, адже там значно менше можливостей на ринку праці в порівнянні з великими містами.
Рішення проблеми з працевлаштуванням уже тестують у дев’яти громадах Вінницької, Львівської та Дніпропетровської областей у межах проєкту REYOIN — “Сприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні”, який впроваджує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Уряду Німеччини.
Один із проєктів — Центр підтримки бізнесу та працевлаштування, який відкрили в місті Новий Розділ, що на Львівщині. Які труднощі він покликаний вирішити, як працює та що там пропонують місцевим мешканцям, “Рубрика” розповідає в цьому матеріалі.
У чому проблема?
Виклик працевлаштування
Новий Розділ — молоде індустріальне містечко з потужним енергетичним та логістичним потенціалом, у якому промисловість залишається провідною галуззю економіки.
Як розповідає Ольга Ганачевська, заступниця міського голови, Новороздільська громада сформована навколо родовища сірки. Коли воно розвивалося, на ньому працювало близько 20 тисяч людей. Однак після того, як його розформували, залишилися великі території, не залучені до інших сфер.
“Як і в кожній такій громаді, особливо зараз, виклик працевлаштування досить серйозний. Ми спостерігаємо відтік мешканців трудового віку за кордон. Ті, хто приїжджає зі Сходу й Півдня України, потребують перекваліфікації, бо тамтешні підприємства відрізняються від наших”, — додає Ігор Броневич, депутат Новороздільської міської ради.
Ігор Броневич. Ілюстративне фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
Крім цього, орієнтація на важку промисловість створює закритий ринок праці для жінок (робота в три зміни на заводах не підходить для жінок із дітьми) та людей з інвалідністю.
Серед інших викликів місцевого ринку праці, за даними дослідження ГО SILab Ukraine:
- низька поінформованість населення про можливості навчання та відкриття бізнесу;
- відсутність системного супроводу та підтримки людей, які хочуть започаткувати власну справу;
- психологічні та фізичні наслідки війни, що впливають на готовність ветеранів працювати;
- низький рівень адаптації робочих місць для людей з інвалідністю;
- брак житла;
- слабкий розвиток нових напрямів та обмеженість соціального підприємництва;
- недовіра до інституційних механізмів, зокрема до Державної служби зайнятості;
- відсутність єдиної інформаційної платформи про актуальні вакансії та програми підтримки тощо.
Тому в громаді почали працювати над розвитком нових проєктів, які допомогли б покращити ситуацію із працевлаштуванням.
“Для нас дуже важлива співпраця в різних сферах — бізнес, громадський сектор, люди, які шукають роботу, ті, хто стимулює розвиток бізнесу. Також підтримуємо ініціативи підприємців та різні стартапи. Бо це не тільки робочі місця, а й залученість, створення нових зв’язків між мешканцями й роботодавцями”, — додає Ольга Ганачевська.
Яке рішення?
Щоб долати бар’єри на ринку праці, дев’ять громад Вінницької, Львівської та Дніпропетровської областей у межах проєкту REYOIN розпочали пілотування власних проєктів — від менторських програм працевлаштування до кар’єрних хабів, цифрового консультування та підтримки підприємництва.
Роботу громад підтримують регіональні партнери: Impact Force (Вінниччина), Social Economy Ukraine (Дніпропетровщина) та SILab Ukraine (Львівщина). Разом із громадами вони пройшли шлях від аналізу локальних викликів до відбору найкращих рішень. Так з’явилися 11 пілотних проєктів, кожен із яких отримав до 1 млн грн фінансування та менторський супровід для реалізації і оцінки результатів.
“Усі ми працюємо сьогодні з однією метою — щоб люди залишалися у своїх громадах, будували там життя і працювали. Коли говоримо про ринок праці, часто оперуємо цифрами й відсотками. Але за ними завжди стоять люди: ті, хто повернувся з-за кордону, ті, хто втратив дім через війну, ті, хто починає життя заново”, — зауважує координаторка проєкту REYOIN (GIZ Україна) Тетяна Грона.
Зокрема, на Львівщині SILab Ukraine підтримала пілотні проєкти в трьох громадах:
- у Дрогобичі запустили ReSkill Lab — інженерну перекваліфікацію для ВПО, ветеранів, молоді та жінок;
- у Бориславі на базі гірськолижного комплексу “Буковиця” будують хаб адаптивного спорту “Вершини мужності”;
- у Новому Роздолі — Центр підтримки бізнесу та працевлаштування, детальніше про який розповімо нижче.
Проєкт “Центр підтримки бізнесу та працевлаштування” на Львівщині. Ілюстративне фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
Як працює Центр підтримки бізнесу та працевлаштування в Новому Роздолі?
Це своєрідний хаб, який об’єднує місцеву владу, центр зайнятості, підприємців і різні категорії населення. Він допомагає людям долати бар’єри на ринку праці: учасники можуть отримати кар’єрні консультації, пройти різні тренінги, дізнатися, як написати грантову заявку чи відкрити власну справу.
“На мою думку, такі проєкти створюють можливості не лише для окремих категорій людей, а і для розвитку самої громади. Люди можуть працевлаштовуватися або започатковувати власний бізнес і цим самим створювати нові робочі місця. Це, своєю чергою, сприяє збільшенню надходжень податків до місцевого бюджету. А вже громада може спрямовувати ці кошти на створення нових проєктів, розвиток інфраструктури та покращення умов життя”, — зауважує Анна Чуба, координаторка проєкту від ГО SILab Ukraine, яка є імплементаційним партнером ініціативи REYOIN на Львівщині.
Партнери під час відкриття Центру в Новому Роздолі. Фото з фейсбук-сторінки проєкту
Вона розповідає: одним із перших етапів роботи організації було дослідження ситуації в самих громадах. Для цього провели кабінетні дослідження та фокус-групи з трьома основними цільовими аудиторіями:
- представники органів місцевого самоврядування та центрів зайнятості;
- підприємці;
- самі мешканці.
Завдяки цьому в громаді змогли визначити, з якими проблемами стикаються місцеві в працевлаштуванні, однією з яких був брак інформації про ринок праці та актуальні можливості. Так виникла ідея створення Центру підтримки бізнесу та працевлаштування в Новому Роздолі.
“Ми хотіли створити простір, де поєднувалися б професійне навчання, кар’єрні консультації та підтримка людей, які прагнуть працевлаштуватися, започаткувати власну справу або розвинути вже наявний бізнес.
Сьогодні цими питаннями займаються різні структури. Хтось робить це більш успішно, хтось менш, але немає одного місця, де людина могла б отримати повний комплекс підтримки: навчання, перекваліфікацію, консультації тощо. Саме це і стало основною ідеєю створення Центру”, — додає Ігор Броневич, депутат місцевої ради та один з ініціаторів проєкту.
Наразі в Центрі за трохи більше ніж два місяці своєї роботи провели близько п’яти тренінгів, зокрема з бізнес-презентації, маркетингу, стилю управління та комунікації. Також тут час від часу влаштовують бізнес-зустрічі, під час яких підприємці можуть спілкуватися з представниками місцевої влади і з людьми, які шукають можливості для професійної реалізації.
“Якщо є потреба бізнесу (наприклад, потрібно десять висококваліфікованих працівників у певній сфері), ми організовуємо спеціальне навчання під цей запит. Це допомагає людям покращити або здобути нові професійні навички, бо кон’юнктура ринку змінюється, і професії, актуальні 5–10 років тому, можуть бути неактуальними зараз”, — зауважує Ігор Броневич.
Один із тренінгів у Центрі. Фото з фейсбук-сторінки проєкту
Однак він зізнається: спочатку були побоювання, чи будуть люди відвідувати центр. Але на саме відкриття прийшло орієнтовно 40 людей (зал комфортно вміщує 25–30), й одразу після відкриття проводили перший тренінг — залишилося 95% тих, хто прийшов. На одне з навчань реєстрацію взагалі закрили за пів дня.
За кілька місяців роботи Центр відвідало вже понад 80 людей. Серед них — внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, ветерани, родини військовослужбовців, молодь. Однією з відвідувачок простору є і Мар’яна Дедьо, лікарка-косметологиня, яка розвиває свій бізнес у цій сфері.
“Особливо корисним для мене був тренінг про бізнес-презентацію, де ми вчилися презентувати свою справу, проявляти себе, залучати нових клієнтів. І, звісно, дуже цінно, що на таких заходах ти можеш знайти однодумців і потенційних партнерів. На тренінгах збираються учасники з різних сфер, з кимось ми вже були знайомі, з кимось познайомилися саме тут. Для бізнесу нетворкінг сьогодні дуже важливий: коли знаєш, до кого звернутися з певним питанням, це може стати основою для майбутньої співпраці”, — ділиться жінка.
Ігор Броневич каже: зупинятися на цьому не планують і вже складають графік наступних тренінгів, адже бачать позитивний відгук і запит від мешканців громади.
Ще більше корисних рішень
Поради для інших громад, як покращити ринок праці за допомогою схожих ініціатив
Анна Чуба зауважує: якщо громада хоче започаткувати подібну ініціативу, насамперед варто зрозуміти, чи справді вона потрібна в конкретному випадку.
- Тому першим кроком має бути дослідження потреб: важливо визначити, з якими проблемами стикаються люди та якої саме підтримки вони потребують.
“Можна відкрити Центр підтримки підприємництва та працевлаштування, але якщо люди не потребують його послуг, він ризикує перетворитися просто на приміщення з меблями, яке нічим буде наповнювати”, — акцентує Ігор Броневич.
- Після цього варто визначити потенційних стейкхолдерів і партнерів, які можуть долучитися до реалізації проєкту.
“Це особливо важливо в умовах обмежених ресурсів, коли громади мають багато пріоритетних завдань. Тому потрібно шукати партнерства й розподіляти між партнерами ресурси і відповідальність. Якщо йдеться про невелику громаду, то можна об’єднуватися із сусідніми громадами та спільно створювати подібні ініціативи. Це допоможе зменшити витрати, адже грантове фінансування не є постійним, тож із часом проєкт має бути спроможним працювати без надмірного фінансового навантаження на місцевий бюджет”, — наголошує Анна Чуба.
Одна із зустрічей у Центрі про розвиток підприємництва в громаді. Фото з фейсбук-сторінки проєкту
Ігор Броневич також радить вибудовувати співпрацю з місцевою владою, центрами зайнятості та представниками бізнесу. Якщо в громаді є рада підприємців, її також варто залучати.
Водночас наші співрозмовники рекомендують не обмежувати такі ініціативи підтримкою лише якоїсь вразливої групи. Подібні центри передусім сприяють соціальній згуртованості громади. Вони створюють простір, де можуть взаємодіяти різні групи населення, бізнес, громадські організації та органи місцевого самоврядування. А коли громада згуртована й різні її учасники працюють разом, вона має більше можливостей для розвитку та досягнення кращих результатів.
“Тому громадам, які хочуть створити подібну ініціативу, варто насамперед відповісти на два питання: для кого вони це роблять і навіщо. Якщо є чітке розуміння потреб мешканців і сформоване партнерство, тоді такий центр має значно більше шансів ефективно працювати та розвиватися”, — підсумував Ігор Броневич.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Муніципальні інновації для інтеграції на ринку праці”, який імплементується БО БФ “Social Economy Ukraine” за дорученням Уряду Німеччини в межах проєкту “REYOIN — Сприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні”, що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Думки та позиції, висловлені в цьому матеріалі, належать його учасникам і не обов’язково відображають позицію Федерального уряду Німеччини та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Федеральний уряд Німеччини та GIZ Україна не несуть відповідальності за зміст висловлених думок і позицій.
На правах реклами.
Ірина Троян