Як знайти роботу у великому індустріальному місті чи розпочати власну справу в селі за 50 кілометрів від найближчого центру зайнятості? “Рубрика” розповідає, як проєкт “Кар’єрний ліфт” інтегрував трансформаційні ігри та штучний інтелект у кар’єрне консультування, щоб допомогти вразливим групам вибудувати персональний кар’єрний шлях.
У чому проблема?
Різні громади — одна проблема
Повномасштабна війна спричинила кризу зайнятості в усій країні. Мобілізація, вимушена міграція та розрив виробничих ланцюгів створили гострий кадровий дефіцит. Примітно, що ця криза проявляється по-різному в громадах — від індустріального Кривого Рогу до аграрної Перещепинської громади. Про це у своєму дослідженні пише благодійний фонд Social Economy Ukraine.
Кривий Ріг, унікальний за своєю географією гігант протяжністю 126 кілометрів, має економіку, зав’язану на важкій промисловості та металургії. Сьогодні місто перебуває у стані кадрового парадоксу: на місцевому ринку праці постійно відкриті близько 3000 вакансій, проте вони часто є недоступними для вразливих груп (ВПО, жінок із дітьми, людей віком 50+, ветеранів із інвалідністю тощо). Важка фізична праця, позмінні графіки та логістичний бар’єр змушують шукачів прив’язуватися до власних мікрорайонів.
Водночас Перещепинська громада — це невелика, розпорошена територія, що об’єднує 21 населений пункт, де загалом живе близько 21 тисячі осіб. Тут аграрна економіка потерпає від кризи агрокадрів та фактичної відсутності альтернатив зайнятості.
Начальниця відділу комунікації, електронного врядування та діловодства Перещепинської міської ради Тетяна Леус зазначає: “Виклики в громаді — низька зайнятість і мала обізнаність серед людей про можливості перекваліфікації, навчання, пошуку роботи. Можливості в країні є, але механізми подолання труднощів багато людей не знають”.
Попри різницю в масштабах та економічних профілях, дослідження виявило, що мешканці обох громад поділяють однакові психосоціальні бар’єри. Сама наявність державних вакансій чи грантів не гарантує, що люди ними скористаються. Постійний стрес, невизначеність та інформаційний вакуум призводять до того, що стратегія щоденного виживання витісняє прагнення до розвитку.
“Коли ми починали проєкт, здавалося, що кожна громада матиме абсолютно унікальні виклики… Але коли почали говорити з людьми, виявилося, що вони розповідають про схожі проблеми. І не лише про низькі зарплати, відсутність роботи чи інфраструктурні виклики. Люди говорили про тривогу після вимушеного переїзду, страх почати спочатку, втому, недовіру до інституцій і відсутність розуміння, що робити далі”, — розповідає директор Social Economy Ukraine Петро Дарморіс.
Люди потребують роботи в обох громадах. Проте в обох випадках класичні шаблони працевлаштування не працюють, якщо не розібратися із внутрішніми страхами шукача, його невпевненістю в собі, браком базових цифрових чи фінансових навичок та відсутністю чіткого плану дій.
Яке рішення?
“Кар’єрний ліфт”
Власне, аби розв’язати ці проблеми і з’явився проєкт “Кар’єрний ліфт”. Цю ініціативу розробила та втілює громадська організація “Центр розвитку бізнесу та інновацій” під керівництвом Вікторії Соколової. Проєкт реалізується в межах всеукраїнської програми REYOIN, що фінансується урядом Німеччини та впроваджується німецьким урядовим товариством GIZ. Регіональним партнером та оператором програми на Дніпропетровщині є благодійний фонд Social Economy Ukraine.
Універсальність “Кар’єрного ліфта” в тому, що його цифрова та ігрова методологія професійного розвитку адаптується під потреби будь-якого шукача — від молоді без досвіду до людей, які вже мають робочий стаж, але хочуть змінити рід діяльності.
Головна ідея рішення — не просто надати людині перелік вакансій, а допомогти їй зняти психологічну напругу, вибудувати персональну життєву стратегію та супроводити її на шляху до працевлаштування, фрілансу чи відкриття власної справи.
“Під час консультації ми не говоримо людині: «Ось професія, яка вам підходить». Завдання консультанта — допомогти зрозуміти, де людина знаходиться зараз, які в неї компетентності, досвід, сильні сторони та обмеження і який наступний крок для неї реалістичний”, — пояснює керівниця “Центру розвитку бізнесу та інновацій” Вікторія Соколова.
Реалізація проєкту “Кар’єрний ліфт” на Дніпропетровщині. Ілюстративне фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
Через різницю в інфраструктурі та масштабах Кривого Рогу та Перещепинської громади, організатори свідомо розділили формат реалізації проєкту на місцях.
У Кривому Розі “Кар’єрний ліфт” працює на базі Центру підтримки підприємців “Дія.Бізнес” — тут послуги надають напряму. Так, фахівці проводять індивідуальні консультації, профорієнтаційні ігри та заходи для шукачів роботи й майбутніх підприємців.
У Перещепинській громаді у співпраці з міською радою ставку зробили на модель навчання тренерів. Оскільки у громаді немає власного центру зайнятості, проєкт навчає фахівців уже на місцях. Після завершення проєкту в громаді залишаються не лише навчені експерти, а й профорієнтаційне обладнання. Це створює локальну спроможність громади самостійно продовжувати “Кар’єрний ліфт” для своїх мешканців.
Як це працює?
Три сценарії
Керівниця “Центру розвитку бізнесу та інновацій” Вікторія Соколова пояснює, що єдиного кар’єрного плану для всіх не існує. Саме тому “Кар’єрний ліфт” будується навколо трьох ключових сценаріїв самореалізації.
- Сценарій перший — “Хочу відкрити власну справу”.
Цей сценарій містить у собі навчання, роботу з професійними та ігровими інструментами, які допомагають визначити сильні сторони, компетентності та підприємницький потенціал. Далі — індивідуальна консультація та формування цифрової карти кар’єрного розвитку, де вже фіксується конкретна бізнес-ціль.
Разом із консультантом тут учасник(ця) формує персональний план дій і визначає: які знання необхідно отримати, як доопрацювати бізнес-ідею, підготувати бізнес-план, де шукати фінансування та грантові можливості. Після цього можна продовжити навчання в одному із доступних форматів — очно, онлайн або на дистанційній навчальній платформі.
- Сценарій другий — “Хочу працювати на себе через фріланс”.
Тут спершу визначають компетенції, які вже є в людини, що звернулась до “Кар’єрного ліфта”. Зокрема такі, які можна монетизувати дистанційно. Водночас виявляють навички, яких бракує. Усе це разом стає основою для того, щоб визначити, який напрям фрілансу може підійти учаснику(ці). Після цього формуються цифрова карта розвитку та план дій: які навички потрібно посилити, де пройти навчання, як сформувати власний професійний профіль і портфоліо, як працювати з цифровими платформами та почати шукати перші замовлення.
- Сценарій третій — “Хочу знайти роботу”.
У цьому сценарії акцент на визначенні професійного профілю: досвіду, компетентностей, сильних сторін та кар’єрних очікувань. Ігрові інструменти допомагають ширше подивитися на можливі професійні ролі, особливо якщо людина тривалий час працювала в одній сфері або хоче змінити професію.
Далі учасник проходить індивідуальну кар’єрну консультацію, отримує цифрову карту розвитку та план пошуку роботи. Це може включати підготовку або вдосконалення CV, роботу з Europass та іншими цифровими інструментами, пошук релевантних вакансій, підготовку до співбесіди, визначення необхідного перенавчання чи підвищення кваліфікації.
“Тобто ми не просто показуємо людині вакансію. Ми допомагаємо їй пройти шлях від розуміння «хто я на ринку праці сьогодні?» до конкретного «що я маю зробити завтра, щоб отримати роботу, почати працювати на себе або запустити власний бізнес»”, — каже Вікторія Соколова.
Реалізація проєкту “Кар’єрний ліфт” на Дніпропетровщині. Ілюстративне фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
Одними з головних фішок проєкту стали профорієнтаційні та коучингові ігри — “Профорієнтир” та “Goal Makers”.
“Ігровий формат допомагає зняти напруження та страх дати неправильну відповідь. Людина не просто отримує готову консультацію, а через практичні ситуації пробує себе, ставить запитання, обговорює можливі рішення й краще розуміє власні сильні сторони та можливості”, — пояснює начальниця відділу комунікації Перещепинської міської ради Тетяна Леус.
Ігри мають різну логіку: “Профорієнтир” орієнтований на самопізнання й професійну орієнтацію, тоді як Goal Makers фокусується на плануванні конкретних цілей та кроків для їх досягнення. Це фасилітований інструмент, який допомагає людям дати відповіді на питання “Хто я? Де я зараз? Чого я хочу?”, пояснює Вікторія Соколова.
Важливу роль у “Кар’єрному ліфті” відіграє штучний інтелект. По-перше, ШІ допомагає кар’єрному консультанту аналізувати великі масиви даних ринку праці, співвідносити навички людини з вакансіями та оперативно підбирати індивідуальні кар’єрні траєкторії. У Перещепиному, наприклад, тренери використовують особисті кабінети ШІ-інструменту Claude для надання консультацій щодо розробки бізнес-моделей, кар’єрного розвитку чи самозайнятості.
По-друге, проєкт навчає самих бенефіціарів працювати зі штучним інтелектом. Оскільки сучасні роботодавці та HR-платформи активно використовують ШІ для відбору резюме, шукачам важливо розуміти ці механізми. Вміння використовувати ШІ для аналізу вакансій та підготовки до співбесід стає базовою компетентністю сучасної людини.
Попри високу технологічність проєкту, ШІ чи профорієнтаційна гра не ухвалює рішення замість людини. Ключовою фігурою в “Кар’єрному ліфті” залишається професійний кар’єрний консультант, який володіє методиками профорієнтації та правильно інтерпретує отримані результати. Штучний інтелект виступає лише аналітичним асистентом, який бере на себе рутину з обробки великих обсягів даних.
Говорячи про проєкт, який працює з болями громади, не можна упустити взаємодію з місцевою владою, особливо у малих населених пунктах. Тетяна Леус наголошує на важливості крос-секторальної співпраці:
“Якщо громадська організація приходить реалізувати проєкт без громади, без підтримки міської влади, то нічого може не вийти. А коли місцева влада каже, що це партнери, які допоможуть навчатися й працевлаштовуватися, це зменшує бар’єри й недовіру”.
Влада Перещепинської громади бере на себе комунікаційну складову — допомагає залучати мешканців до участі у проєкті. Натомість “Центр розвитку бізнесу та інновацій” забезпечує бенефіціарів експертизою, навчанням та технологічним інструментарієм.
Реалізація проєкту “Кар’єрний ліфт” на Дніпропетровщині. Ілюстративне фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
А це точно працює?
“Тривога зникає там, де з’являється чіткий план.”
За час пілотного періоду через “Кар’єрний ліфт” пройшли сотні людей. У двох громадах до проєкту уже залучили 653 унікальні учасники. З них 406 людей пройшли через проєкт у Кривому Розі, а 247 бенефіціарів — у Перещепинській громаді.
Для Перещепинської громади важливим результатом стало формування власної внутрішньої спроможності допомагати людям без залучення експертів з інших регіонів. Підготовлені в межах проєкту місцеві тренери успішно завершили навчання й уже перейшли до практичної роботи: вони проводять профорієнтаційні ігри та надають кар’єрні консультації для своїх земляків.
Окрім того, після завершення пілоту у Перещепинській громаді залишаються не лише фахівці, а й гра “Профорієнтир”. Тобто громада матиме автономний інструментарій для роботи з мешканцями.
Однак насамперед результати — в історіях людей, що пройшли “Кар’єрний ліфт”. Одна з них — жителька Кривого Рогу Нонна Прохорова. Економістка за освітою, жінка працює продакт- та проджект-менеджеркою, але має давню мрію — відкрити власну справу з вирощування мікрозелені. Проте через війну, загальну невизначеність та страх втратити стабільність Нонна відкладала запуск бізнесу.
Взяти участь у “Кар’єрному ліфті” її змотивувало бажання вийти з ролі організаторки проєктів і самій стати учасницею. Участь у трансформаційній грі допомогла чесно оцінити власні ресурси, сильні сторони й виявити зони росту (наприклад, підтягнути англійську для майбутнього залучення міжнародних грантів).
Індивідуальна робота з консультантом допомогла Нонні подолати тривогу й трансформувати абстрактну мрію у план дій: скласти список із 5–7 потенційних клієнтів й проаналізувати їхні потреби; прорахувати точну вартість вирощування 2–3 найпопулярніших культур; детально вивчити умови програми “Власна справа” в “Дії”, щоб отримати грант на закупівлю обладнання.
“Участь у проєкті дала мені найголовніше — фокус і структуру. Тривога зникає там, де з’являється чіткий план. Я перестала сприймати свою ідею як нездійсненну мрію і почала ставитися до цього як до чергового проєкту, який просто потребує якісного менеджменту. Я вже працюю над бізнес-моделлю та аналізую можливості фінансування”, — ділиться Нонна.
Пілотна фаза ініціативи завершується наприкінці серпня 2026 року. Проте керівниця “Центру розвитку бізнесу та інновацій” каже, що організація прагне створити базу, яка функціонуватиме автономно й надалі, поза грантовим фінансуванням.
Реалізація проєкту “Кар’єрний ліфт” на Дніпропетровщині. Ілюстративне фото надане БО БФ “Social Economy Ukraine”
Так, уже планують посилювати можливості спеціально навченого ШІ-помічника кар’єрного консультанта, розширюючи базу кар’єрних кейсів для ще точнішої персоналізації консультацій. На основі розроблених онлайн-матеріалів також хочуть створити практичний мінікурс із кар’єрного задоволення — як ухвалювати професійні рішення, презентувати себе та працювати з ШІ-інструментами. Крім того, команда планує розширювати набір коучингових та ігрових методик під різні запити бенефіціарів.
До слова, проєкт уже викликав інтерес в інших громадах, зокрема, є запит на запуск “Кар’єрного ліфта” в Дніпрі. Як зазначає Петро Дарморіс, одне із завдань Social Economy Ukraine — щоб успішні пілоти інтегрувалися в місцеві політики й бюджети громад.
“На мою думку, це і є показником успішної соціальної інновації — коли окремий проєкт перестає бути грантовим проєктом і стає частиною системних рішень громади”, — підкреслює директор Social Economy Ukraine.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Муніципальні інновації для інтеграції на ринку праці», який імплементується БО БФ “Social Economy Ukraine” за дорученням Уряду Німеччини в межах проєкту «REYOIN — Сприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Думки та позиції, висловлені в цьому матеріалі, належать його учасникам і не обов’язково відображають позицію Федерального уряду Німеччини та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Федеральний уряд Німеччини та GIZ Україна не несуть відповідальності за зміст висловлених думок і позицій.
На правах реклами.